По тротуару шёл служитель Божий
К палаткам, что ютились впереди.
Он знал - там жили уличные бомжи,
Что из цивильной выпали среды.
Уже неделю он о них молился,
Желая о Спасителе сказать.
И, подойдя, к мужчинам обратился,
С улыбкой глядя в мрачные глаза.
-Я к вам пришёл, чтоб рассказать о Боге
И на служенье в Церковь пригласить.
Довольно уж сидеть вам при дороге,
Есть лучшая для вас, поверьте, жизнь.
И вдруг служитель шприц в руке увидел
У парня, что на корточки присел.
Был неопрятен он и жалок видом.
На гостя с безнадёжностью смотрел.
- Какой там Бог? Какое там служенье?
Сквозь зубы хрипловато процедил -
- Мы умираем. Кончилось сраженье.
Пристанищем нам будет мрак могил.
Не видишь что ли сам? - И шприц приставил
К распухшей и исколотой руке,
- Вот щас, приняв последний раз отраву,
Поставлю точку в жизненной строке.
Служитель быстро наклонился к парню.
- Послушай, друг, пришёл я не один.
Стоит со мной незримо Добрый Пастырь,
Святого Бога Всемогущий Сын.
Служителя мужчины обступили,
По- детски удивясь его словам.
- Давай не будем думать о могиле.
Тебе помочь Иисус желает Сам!
Отдай мне шприц. Вот правильно! Так лучше!
Я о Христе вам , парни, расскажу.
Он умер на кресте за ваши души.
Ему я десять лет уже служу.
Служитель говорил о смертных муках,
Что претерпел за грех людской Христос;
Как тяжело жестокую разлуку
Отец Небесный с Сыном перенёс.
Он говорил о том, что Бог имеет
Для них, измученных, особый план;
Как сыновей их примет, обогреет,
Из них взрастит достойных христиан.
- А что мы можем дать такому Богу?
Вдруг речь служителя прервал один.
- Свои грехи как не было б их много,
Сказал евангелист, - Их смоет Сын.
Утопит всё порочное в пучине.
Так обещал и не обманет Бог.
И, веру обретя в Иисусе-Сыне,
Вы обретёте Божию Любовь.
- Так просто всё! Ну как такому верить?
Подал свой голос бедный наркоман.
- Не просто, друг. И миру не измерить
Цены, что заплатил Господь за нас.
- А как мне быть, когда такая ломка,
Что внутренность моя горит огнём ?
И жизнь моя дрожит у самой кромки.
Не лучше ли забыться вечным сном?
- Я был таким же. Дозу умножая,
До гибельной черты уже дошёл.
Но Иисус явил святую жалость,
Меня, лежащего во зле, нашёл.
Прислал Своих святых в мою лачугу
И веру, и надежду даровал.
Из бомжа , наркомана и пьянчуги
Меня для Жизни вновь образовал.
Учителя имея повеленья,
Я к вам пришёл с известием Любви.
Небесное примите откровенье,
Омойтесь в Божьей праведной крови...
Прошло три года. Шёл по тротуару
К палаткам бомжей бывший наркоман.
Спасителю Христу быв благодарен,
Приобретать шёл новых христиан.
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 2398 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.