Предмет утратил свой начальный смысл
И существует только ради денег,
Свободу потеряла даже мысль,
Она у рынка неизбежный пленник.
И помидор уже не помидор,
А способ увеличить дивиденды,
О чём себе страдают на позор
Цари, правительства и президенты.
А помидор утрачивает вкус,
И хлеб теряет смак и идентичность,
Укус уже совсем и не укус,
А счетчик подсчитать экономичность.
И всё теряет запах, вкус и цвет,
На всём уж ростовщичества флюиды,
И потерял значение рассвет,
И разошлись по миру пестициды.
И качество, как жертву принеся,
На алтари количеств и богатства,
Так выживает каждая семья,
Забыв про заповеданное братство.
И все продукты, потерявши вкус,
Уже собою нас не насыщают,
И нищету мы учим наизусть,
А для чего живём-то, забываем.
Запутались мы в выборе дорог,
И поклонились дружно истукану,
А где-то глубоко в нас плачет Бог,
Разливши безысходность по стаканам.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
