(СЛУЧАЙ) это псевдоним Бога
Куда бы нас ни вывела дорога,
И что бы мы ни делали, не говорили
Что это мы, сумели, мы сотворили .
Его присутствие вокруг оно везде,
Когда мы поднимаемся, когда на дне,
Окажемся иль оказались у обрыва
Вдруг появляется неведомая сила,
Что не даёт упасть и не даёт подняться
Одни молчат, другие начинают распинаться.
Что случай, мол, помог им, или угробил
И чей - то час настал, а по кому-то пробил
И мало кто подумает в этот момент, о Боге
Бог (Cлучай), он в нашей радости печали и тревоге.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!