Алексей ,
Мир :)
Во всем и всегда нужно искать суть, отбрасывая наслоения и пустые фразы, извлекать сокрытое из ничтожного, и идти, идти невзирая ни на что и ни на кого.(С)
Не бывает вопросов на которых нет ответов, иногда мы просто не знаем ответы, а порой нам не нужно их знать. (С)
Программист
Прочитано 21165 раз. Голосов 46. Средняя оценка: 4,74
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Бог тебя не забудет!!!!!!!!!!! Комментарий автора: Спасибо
Маша
2007-06-15 15:14:35
Не совсем согласна, иногда глубокое скрыто в мелком, а сути и вовсе не бывает, да и что же значат эти наслоения, кто это решает???
А уж вопросов, на которые ответов нет полным полно, когда на все есть ответ, это, скорее всего, говорит об ограниченности, чем о широте познания. Хотя это мое чисто субъективное мнение
Комментарий автора: Субьективное :)
Когда человек "думает" что унего на все есть ответ, это одно, наличие овтета это другое
Устинов Кирилл
2008-01-22 02:44:43
стих просто ....... обалденный Комментарий автора: Спасибо!
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
